Вітряна віспа
Вітряна віспа (або вітрянка) являє собою гостре інфекційне захворювання. Вітряна віспа передається повітряно-крапельним шляхом (при розмові, кашлі, чханні). Також вважається можливою передача вітряної віспи плоду від матері під час вагітності. У цьому випадку можливе народження дитини з певними патологіями. Звичайними проявами вітряної віспи є висип і гарячковий стан хворого (зазвичай людина перебуває в такому стані від двох до п’яти днів).
Перед появою специфічних ознак захворювання можлива наявність продромального періоду, тобто з’являються ознаки-провісники вітряної віспи (головний біль, біль у попереку, слабкість та ін. Інкубаційний період захворювання може тривати до 23 днів. Але частіше всього він варіює від 13 до 17 днів. В більшості випадків результат вітряної віспи сприятливий.
На вітряну віспу можуть захворіти лише люди. І тільки вони можуть бути переносниками вірусу. В основному на вітряну віспу хворіють діти. Раз перехворівши на вітрянку, людина набуває імунітету на все життя.
Вітряна віспа – інфекційне захворювання. Вірус-збудник відноситься до сімейства Herpesviridae – герпес вірусів (в даному випадку це варіцелла-зостер). Цей вірус може викликати всього два захворювання. Перше – це вітряна віспа. Друге – оперізувальний лишай (або оперізувальний герпес), зустрічається в основному у людей зрілого віку. Вірус, що викликає вітрянку, є патогенним тільки в тому випадку, якщо мова йде про людину. У зовнішньому середовищі вірус варіцелла-зостер гине всього за кілька годин або навіть хвилин), тобто в зовнішньому середовищі він нестійкий. Джерелом інфекції є хвора людина. Хворий на вітряну віспу є епідемічною небезпекою для інших протягом досить тривалого періоду. Він починається з кінця епідемічного періоду (з останніх двох днів) і триває до моменту відпадання кірочок. Сприйнятливість до цього захворювання можна назвати унікальною, оскільки вона дорівнює 100%. В узагальненому вигляді проникнення вірусу в організм людини і початок розвитку вітряної віспи відбуваються за такою схемою. Вірус потрапляє в організм людини через верхні дихальні шляхи. Потім він проникає в епітеліальні клітини слизової оболонки. Наступним його “кроком” є фіксація у шкірі, куди вірус потрапляє з кровообігу. Проникнувши в шкіру людини, вірус в її поверхневому шарі викликає патологічний процес. Останній і призводить до розширення капілярів – виникає пляма, серозний набряк – папула і, нарешті, це призводить до відшарування епідермісу – це везикула. Збудник вітряної віспи здатний персистувати в організмі. Під впливом певних факторів цей збудник активується і може викликати локальні шкірні висипання. Розвивається оперізувальний лишай.
Чи можливо заразитися вітрянкою від дотику – через посуд чи одяг. Насправді це неправда. Інакше будь-лікар,оглянувши хвору дитину, став би переносником інфекції. Щоб захворіти на вітряну віспу, необхідно вдихнути частинки збудника хвороби, такий шлях звичайно називають повітряно-крапельним. Тому варто остерігатися кашлю або чхання хворого малюка. Особливо критичний період за 2-3 дні до появи висипки і через 5-7 днів після зникнення останньої бульбашки.
Не дивно, що в дитячому садочку при захворюванні одного із дітей тут же хворіють і інші. Коли малюк вдихає в себе вірус, той через ніс потрапляє в кров, яка розносить його по всьому організму. Збудник знаходить свій притулок в шкірі і в слизових. У цих місцях він починає активне розмноження, а імунна система, в боротьбі з ворогом, вбиває ті клітини, які вражені. В результаті такого бою організму з вірусом герпесу на шкірі утворюються маленькі бульбашки.
Вітряна віспа – дитяче захворювання. Дійсно, схильні вітряну віспу переважно діти. Як відомо, якщо людина перенесла вітряну віспу, то у неї створюється імунітет від цього захворювання на все життя (в більшості випадків це так). А так як у віці від півроку і до семи років на вітряну віспу хворіють багато, то дорослі, хворі на вітрянку, зустрічаються рідко. Проте такий факт не є чимось феноменальним. Дорослий може захворіти на вітряну віспу вдруге, якщо у нього сильно ослаблений імунітет.
Висип – характерна особливість вітряної віспи. Це захворювання починається з різкого підвищення температури. При цьому на різних ділянках тіла з’являється висип. Спочатку він виглядає як невеликі рожеві цятки. Їх величина становить не більше чотирьох міліметрів. Ці цятки через кілька годин стають бульбашками (везикулами), вміст яких прозорий. Після того, як везикули лопаються (а це неминучий процес) на їх місці залишаються темні кірочки, що зберігаються на шкірі протягом двох-трьох тижнів. Висип характеризується поліморфізмом, тобто на кожній окремій ділянці шкіри можуть перебувати плями, пухирці та кірочки. На слизових оболонках дихальних шляхів в результаті вітряної віспи утворюються енантеми, які представляють собою бульбашки. На місці таких висипань з’являються ерозії та виразки, які досить швидко можуть перетворитися ці бульбашки. Виразки мають жовтувато-сіре дно, яке облямоване червоним обідком. Якщо висип виникає на рогівці, то дуже велика ймовірність розвитку кератиту. Якщо висипом уражена слизова оболонка гортані, то практично неминучий ларингіт.
Гарячковий стан – ще одна характерна особливість вітряної віспи. Тривалість цього стану варіює від двох до п’яти днів. Іноді зустрічаються тяжкі форми вітряної віспи та її ускладнення. Це можуть бути енцефаліт, пневмонія, міокардит та ін. Гарячковий період зазвичай варіює від двох до п’яти днів, але іноді триває до десяти днів. Тривалість пов’язана з рясністю висипань.
Висип вітрянки може викликати свербіння, що приховує у собі таку небезпеку: діти можуть розчісувати місця висипань, тим самим бульбашки виявляються зруйнованими. Внаслідок останнього ранки, що утворилися на місці колишніх бульбашок, можуть бути заражені мікробами.
Вітряна віспа не має специфічного лікування. Є тільки рекомендації, яких необхідно дотримуватися. До рекомендацій відносяться постільний режим (який необхідно дотримуватись хоча б протягом гарячкового періоду), змазування елементів висипу або 1% розчином діамантового зеленого, або 5% розчином перманганату калію. Необхідно стежити за чистотою рук і білизни. Медицина радить застосування препаратів з рослинної сировини при вітряній віспі. До них відносяться флакозид (отримується з листя оксамиту), алпізарін (отримується з трав копійочник жовтяничного і копійочник альпійського), госипол (отримується при переробці коренів або насіння бавовнику, хелепин ( екстракт з надземної частини леспедеции ). Якщо має місце свербіння, то призначаються антигістамінні препарати. Хворий повинен уникати перегрівання. При перегріванні свербіння посилюється. Антибіотики призначаються тільки при гнійних ускладненнях вітряної віспи, в інших випадках сенсу в їх прийомі немає. До останніх належать, зокрема, абсцеси.
Профілактика вітряної віспи насамперед включає ізоляцію хворого вдома. Тих дітей, які перебували в безпосередньому контакті з хворими цим захворюванням, необхідно роз’єднати на період часу з одинадцятого по двадцять перший дні з моменту контакту.
Для вітряної віспи характерною є наявність продромального періоду. Продромальний період (як правило, він характерний для інфекційних захворювань) являє собою стадію провісників якої хвороби (в даному випадку вітряної віспи). Цей період характеризується появою неспецифічних для віспи ознак захворювання. Це можуть бути слабкість, головні болі, зниження апетиту і багато іншого. Продромальний період вітряної віспи починається через один-два дні до появи специфічних для ознак захворювання (висипи, гарячкового стану). Однак бувають випадки, коли продромальний період вітряної віспи не проявляється. У цьому випадку захворювання починається як зазвичай – з появою висипки на тілі. Часто не виражені продромальні ознаки у дітей, у дорослих людей вони зустрічаються набагато частіше. Продромальний період у дорослих проходить важче і може бути представлений головним болем, болями в попереку.
Вітряна віспа – безпечне захворювання. Дійсно, вітряна віспа не може бути віднесена до тяжких захворювань, які мають інфекційну природу. Однак вітрянка може дати небезпечні ускладнення, такі як запалення головного мозку або пневмонія. А якщо бульбашки виявляються зараженими мікробами вдруге, то на тілі можуть залишитися рубці. Вторинне зараження здатне призвести до сепсису.
Вітряною віспою набагато краще перехворіти в дитячому віці. Саме в дитинстві це захворювання переноситься набагато легше, протягом вітрянки проходить без ускладнень. Деякі лікарі навіть роблять висновок, що кожна людина повинна захворіти на вітрянку до 10 років. А ось захворіти на вітряну віспу в дорослому віці (а тим більше при вагітності) загрожує важким перебігом та ускладненнями.
