Лебединський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Казка" Лебединської міської ради Сумської області

Любий друже! Я благаю -
Природу вмій любити,
Не смій ніколи і нізащо
Їй шкоду спричинити!
Даремно квіточку не рви,
Пташині спокій дай,
Усе, що є навколо тебе,
Люби й оберігай!
(Стежка добра)

ЗУПИНИСЯ, ЛЮДИНО, НА МИТЬ…
І ВІДЧУЙ, ЯК ПЛАНЕТІ БОЛИТЬ.
ЯК ІЗ СЕРЦЯ КРИК ВИРИНА –
ЗУПИНИСЯ, ЗЕМЛЯ В НАС ОДНА!

ЯК У СЕРЦІ ТЛІЄ ЛЮБОВ,
ЩОБ КОЛИСЬ РОЗГОРІТИСЯ ЗНОВ.
ЗУПИНИСЯ. ЛЮДИНО НА МИТЬ…
І ВІДЧУЙ. ЯК ПЛАНЕТІ БОЛИТЬ.

На виклик пожежна машина летить,
Сміливий пожежник в кабіні сидить.
Його телефон “101” люди знають,
І в разі пожежі завжди викликають.

Наталя Карпенко

КОСМІЧНА МАНДРІВКА

Сонечко-зірочко, де ти мандруєш,
З ким ти у космосі подорожуєш?
– Поруч зі мною велика родина,
Стелиться Шляхом Чумацьким стежина.

Роєм круг мене всі родичі в’ються,
В променях діти-планети пасуться.
Меншим тепла дістається багато,
А до великих мені не дістати.

Біля дітей моїх стежкою-колом
Внуки-супутники ходять дозором.
Кожний обрав собі стежку-орбіту,
Гарні у мене онуки і діти.

Ми збираємось в політ


Ми сідаєм до ракети,
Щоб відкрить нові планети.
Іграшки за нами вслід:
Хочем також у політ!
Одягайся, лялько Людо,
Бо в польоті зимно буде.
Не забудь про рукавички
І закутай шарфом личко.
А веселий Буратіно
Сам дереться до кабіни.
І висить- хитається, —
Носик не вміщається.
Зайчик скаче:
— Любі діти!
Хочу з вами я летіти.
На ракеті ловко
Утікать від вовка!
Сірі мишки засміялись:
— Ми літали — не боялись.
Висота — красота:
Аніякого кота!
Хоч сама літати вміє,
Кряче качечка, радіє:
— На ракеті покатаюсь,
В Морі Ясності скупаюсь!
А ведмедики-близнята
Теж бажають політати,
Щоб у небі подивиться,
Де Велика Ведмедиця.
Тут ревти корівка стала:
— Я ще зроду не літала.
Повезіть мене на Марс, —
Молочка я дам для вас.
Шість матрьошок стали вряд,
Наче вийшли на парад:
— Почекайте, не летіть!
Одне місце нам лишіть!
Слоненятко умовля:
— Зовсім я іще маля.
Невеличкий я на зріст,
Посадіть хоча б на хвіст.
— Між зірок, — пищать білчата, —
Хочем рік Новий стрічати.
Назбираєм там для всіх
Ми горішків золотих.
Двом собачкам наш Тодось
Шлеми одягає...
Жаль: «Ракета» — пилосос,
В небо не злітає.

(Грицько Бойко)